mamay: (aryan)
В день Рашн життя  веселе, роби в святості все чого заманеться.
Позбався хтивих бажань. Не забувай обіцянок

П
оетому, мої любі, напишу я вам сьогодня про портчу і зглаз.
Вобщє це ж наша українська народна надрелігія порча, відьми і всьо такоє.
Поетому вискажемося шо про те дума правдива зорроавстрійська Віра.

Звісно ж це питання багаторівневе і ми з вами глянемо согодня на такий його зрєз, як пороблено від великого ума і зайвого рвєнія. це коли люди які поруч вони ж понятно в стопіцот разів все за вас кращє знають і розуміють як вам має бути кращє.
і ото вони свій писок тулять де треба, де й не треба.
і от спробуйте 100 разів сказати халва.
солодко не буде, а от сухо і гидко в роті буде. от і виходить, шо хотіли як кращє, а далі як у бєзсмєртного класіка.
засіб боротьби з такими доброжелатєлямі тільки такий шоб сторонитися їх ні чого в них не просити і ни чим їм не бути зобов'язаними. бо за їх копійку вони з вас ременів наріжуть і всю душу вип'ють. Звичайно ж для вашого блага.
отакоє от мої любі.
mamay: (aryan)
От же, мої любі,знов сьогодня писатимемо про арійське Хварно і про Аштад в більшій мірі.
Се наша френдеса [livejournal.com profile] impudent_squaw нам навела приклад із цикла ’іх нрави’, коли мати, на грунті релігійного мракобєсія заборонила переливати кров дитині, а дитина померла.
Так от , мої дорогенькі, Заратуштра мені дозволяє дискусувати, за рабським звичаєм (с)критикувати, навіть битися, плюватися і матюкатися, щось доводячи, але він забороня мені когось заставляти силомиіць , бути щасливим.
І це саме і є властивість Аштад, коли не можна під білі руки вести в рай.
Ібо ми разом з Заратуштрою віримо в існування Абсолютної істини.
І за нашою думкою Істина - Аша, це не те шо сказала кросівая Багіня, чи генерал Гундяєв, чи збави боже щє хтось, а це те, на що погодиться будь-хто від самого факту розуміння того про що говориться. Себто як що всі погодилися ото й є істина, а як щє люди в те не вірять, то є лише окрема думка, про неї можна казати всіми вищє згаданими засобами, але не можна нікого примушувати наслідувати.
погодьтесь, що як в чомусь є рація то тільки дурне тим не наслідується. а дурних нам не шкода. отакі ми люди, шо дураків не любимо.
Звісно ви мені заперечите, шо з моїми висловлюваннями я й сам собі не повірю, не те шо добрі люди.
так от я вам і кажу що разу шо мені вірити не треба, треба все перевіряти і самому те прийняти чи відкинути, бо кожній живій душі дана Совіть і Віра й вони вкажуть шлях до откровєнія й розуміння.

Щасти вам
mamay: (Default)
Месяц Хордад, в день Вай (Дэй бе Дин)
приведи к себе свою жену.
Не поддавайся апатии вследствии лености.
Не проявляй высокомерия


Мы уже рассматривали тему Вайю, когда говорили о работе Дрездена.

Приди на помощь, Мазда!
Силы благолепной, благородной,
Вэртрагны богоданного,
Победоносного превосходства,
И Рамана добропастбищного,
И Вайу превозмогающего,
Высшего средь творений
Тою своею частью,
Что от Святого Духа
Тверди самодержавной,
Времени безграничного,
Времени долговечного.
(Яшт 1.33)

Напомним, что произнося "вайю" подразумевается не просто "божество ветра иранского пантеона" , но именно пустота. Пустота не преодолимая. Стена или ограда является только препятствием, которое можно обойти, (как конституцию Медведчука-Мороза) перелезть, поламать. Пустота вайю является определением непреодолимого расстояния - идеальным вакуумом.
Тоесть если существует такое состояние дальнейшего нераспространения то это и есть Вайю.
Встречается мнение, что Вайю это область смешения Добра и зла. Но мы рассматриваем его как границы "самосозданые", тоесть такие со стороны Духа Святого, куда он не желает забираться вследствии своей Святой природы и Благих помыслов, и такие со стороны духа злого, куда он не может проникнуть вследствии своей испорчености
mamay: (Default)
В день Вад ограничь себя в словах и не предпринимай ничего нового.. Не совершай греха от бесчестия. Не клевещи

Вата, або новітніше Вад це усвідомлення розмірності світу. рух в перед, рух в бік і в гору, повернення. Вихід за межі існуючих чотирьох вимірів.

Ви мене спитаєте, чи й справді то фотографічний портрет самого Вати на цому зображені, і чи як шо йому приносити у жертви християнських дівчат і українське пиво чи нашле тоді язат Вата бурі і блох на голови противсіхів, які прєдалі нашу Йулю?
чесно кажучи ни одного ни другого не відбудеться, бо гарантом в цьому світі є не рожевий єльф з дудочкою, а ваше особисте глибоке розуміннябудови світу.
тоді ви мене спитаєте, а в чому ж калдовство? як воно працює? і де тут наш гешефт?
відповідь проста й геніальна, як завжди: а шо ви думаєте шо людина яка не розуміє глибинної суті Вати зможе надіти собі це на груди? чи гірше за те. значно гірше. чи ви вважаєте, що людина яка носитиме цей симівол Вати не побачить величі світу і не зрозуміє свого місця в сьому світі
і, кстаті, мой віртуал [livejournal.com profile] mamay_em такі штуки продає за гроші

цікавий факт.
вироб запікається при t ~ 900 °C інколи, ваш автор доторкується до вироба своїми кривими ручками. так от пальці шкварчать, але не обпікаються. згадую Адурбада Мараспента
mamay: (aryan)
в день Рашн життя веселе, роби у святості все, що забажаєш. Не виношуй хтивих бажань. Не порушуй обіцянок.

От же Рашну.
відомо, що на тому боці Мосту він зустрічає людину з терезами і зважує добрі й погані діла.
Брат наш [livejournal.com profile] bahmanjon пише на зороастрійському форумі, чому взагалі потрібно зважити і визначити кількість добрих справ і кількість злих.
Чому слід рахувати свої добрі справи і чи потрібно забувати про скоєне зло. Чи може так бути що одна добра справа виправдає все зле що було створене раніше. І чи може хтось сторонній за людину зробити добрі справи які допоможуть їй перейти Міст Чинвад?
mamay: (aryan)
В День Ард, придбай нову реч і прикрась нею свій дім...
(Повчання Адурбада Мараспенда)
Отже, мої любі, нам вже доводилося раніше казати за Ард-яшт в контексті целібату

Сьогодня ми скажемо про цноту і дошлюбні сксуальні відносини.
Тако от виявляється, що дошлюбних зносин небуває взвгалі. Бо оті зносини і є шлюб і тільки дехто його обставляє по людськи, дехто дивно, дехто нехтує ним перетворюючи цю частину свого життя в таку собі помийку.
Ми ж з вами зауважимо на те що головним є сам факт існування відносин між чоловіком і жінкою а ніяк не те що про це дума держава, громада чи религійна установа.
То ж кохаймося!
Ушта!
mamay: (aryan)
в день Мраспанд не откладывай совершения добрых дел.

Мараспанд - авестийское Мантра Спента - в первом приближении Святое Слово. Знаете и "мантра" и "святое" в наше время имеют такое размазаное значение, что давайте уж будем говорить просто на среднеперсидский манер мараспенд. Что мы подразумеваем когда вспоминаем Мараспанда? Понятное дело язата, которрому посвящен 29й день месяца, и надеюсь , что в каком то антропоморфном виде или в виде какого то рассово правильного тотемического зверька. А вот если нам удается благополучно минуть этот этап то тогда мы понимаем, что Мудрость может вербально передаваться. Тоесть человекобладающий мудростью постигает истину, тоесть данность. Пока он ее незнает, он раздумывает, считает на счетах читает в книгах и незнает. Может прийти в виде Откровения - Воху Мана, но может и в виде мараспента. Тоесть ктото знает и передает свое знание. Вот такая передача, она не абсолютна, она действует только в том случае, если человек умеет слушать, ну или лучше скажем читать. ведь какая б великая и доступнаямудрость небыла записана, человек неумеющий читать ничего не поймет. а мараспенд, это именно передача и передача тем кто "читать" умеет , тоесть достойным людям, а вот недостойным людям это только вред принесет, потому как они обязательно лоб себе побьют, ибо здесь работает не тлогика, но парадокс. и еслии человеку достойному говорят нечто парадоксальное он умеет понять суть, умеет посмеяться, а вот человек недостойный он этого непоймет и восприймет все очень серьезно, ну вы знаете как серьезные люди не любят всяких приколов и каков процент подлецов среди людей лишенных чуства юмора.
Вот об этом мы и вспоминаем в предпоследний день месяца, о благословении добром и о проклятии злым и о разделении доброго и недоброго и о границе между ними - справедливости.
так что по зерванитскому народному обычаю может в этот день заговаривать всех недобрых людей от совершения ними дел несправедливости
mamay: (aryan)
(тицяємо на корцінку шоб роздивиться нові роботи)

Отже мої любі, скажемо з вами про такі речі
перше це те, що до цілого неможливо чогось додати і зробити ціле "щє більш цілим" .
Друге це досконалість. досконалість як те, що непотребує змін.
І от як цікаво ці два принципи поєднуються і проявляють себе в нашому світі. Відбувається це через життя.
Ваш автор зробив такі собі фігурки -сережки у вигляді двох уособлень Хаурвата і Амертата - Цілосності і безсмерття.
Безсмерття то одночасно і майбутня форма існування після Відновлення світу і отримання досконалого тіла і також принцип досягнення такого стану, бо як би ми не мали безсмерття від самого початку, то незмогли б його отримати й переживши всі трансформації. Тобто це цілісний процес.
А щє Амертат то праведна радысть. Ви в мене спитаєте: а яка радість праведна, а яка ні? відовідь набагато легша ніж здається. така радість яка непотребує якихсь додаткових зусиль, яка не приносе з собою якихсь ’додаткових’ відчуттів і наслідків та і є праведною. Ви ж пам'ятаєте, що заратуштра як народився то так зрадів, що засміявся, за що багато років вважали, що в нього не всі вдома, бо хто ж радітиме ві того, що народився у нашому світі? Наш же ж світ виключно для того щоб страждати й мучатися і мучати всіх хто навкруги. так чи ні?
Ото ж хто не хоче страждати й мучатися, а хоче радіти той має слухати що йому кажуть янголи з неба. бачте в одного в руках келих, а в іншого те з чого роблять вміст того келиха. Ото ж і виходить, що ніби то з одного боку вже все існує, а з іншого боку треба таки самому визначитися і прикласти якихось зусиль, бо навіть як що в рота нальлють, а ти не ковтнеш то не відчуєш ніякого задоволеня.

Отаке калдовство йде від цієї пари. ну і на додаток цитатка

Также, я говорю, что если рассматривать целостность и двойственность как изначальные состояния при творении, то целого, за исключением случая, когда всё заключено в бесконечности, не существует. Но это так же значит, что не существует и двух различных бесконечностей. следовательно, два – это изначальное (целостное) состояние, и то, которое является отличием от него,но это другое нельзя называть вторым. И бесконечность нельзя понять ни каким другим образом, кроме как через осознание целого, и двойственность (дуализм) не может быть воспринята если это не разделение целого на части, потому что в этом случае двойственность не деление, а отличие. Одно и другое объединены тем, что они сосчитаны и названы*; величина, исчисление, выделение долей и соединение не могут быть бесконечными, это не должно вызывать сложностей для понимания. (Шк 16.56)

[* Нужно понимать, что это не объединение подобия в том смысле, что противоположные процессы свойственные Целостности и возмущениям не находятся в плоскости одних и тех же категорий, но сами категории, которыми описаны и целостность и возмущения умещаются в бесконечности.]
mamay: (aryan)
â airyêmâ ishyô rafedhrâi jañtû nerebyascâ nâiribyascâ zarathushtrahê vanghêush rafedhrâi mananghô ýâ daênâ vairîm hanât mîzhdem ashahyâ ýâsâ ashîm ýãm ishyãm ahurô masatâ mazdå

Оце я пів години сидів думав як перекласти Айр'ємо
есть канонічєская работа пана Бахманджона
http://community.livejournal.com/avesta_ru/20591.html
тіки там по руськи не набагато зрозуміліше ніж напочатку ;)

Що ж ми маємо усвідомити?
те що люди мають такі стосунки які самі творять і є стосунки підтримки які не чекають якоїсь користі, а самі собою є нагородою і є всякі стосунки які є наслідком торгів і компромісів
mamay: (Дадар)
Дивно, але чомусь саме Шахрівару я знаходжу все більше синонімів гідних до визначення.
Цього разу це будуть : рішучість і моральна мужність.

Враховуючи те, що Шахрівар то є Влада та Устрій в тому сенсі, що устрій, як повітря, яке ніби то непередбачуване і хаотичне, втім являє нам свій Покров і своє Милосерддя.
Цікаво що Шахрівар це кам'яне небо. Первісне. Саме з ним пов'язане все коштовне каміння. Також шахрівар це метали. І от дивіться, яке повітря рухливе але структуроване, такі й метали. Те що я пам'ятаю з фізфки, то це якісь схожі якості газів та металів. Тому що (тм) всі вони підпорядковані ритмам Шакхрівара. "Отакоє от!" (ц)
mamay: (Дадар)
...В течении жизни мы получаем множество душевных травм, каие то события прокладывают глубокие трещины в нашем сердце, что то отделяет, откалывает нас от людей близких нам. И вот человек , подобно металлу, или разбитому стеклу, которые расплавляют на огне, чтоб вылить в что то новое и целое, обращаясь к Атару может привести свою душу в такое пламенное состояние, когда затянутся маленькие трещинки и большие разломы....

Полностью читайте на ҐЖ http://www.greatestjournal.com/users/mamay/3321.html?mode=reply
mamay: (Дадар)
"В день Дин убивай вредных тварей. Не таи сомнения относительно святых существ. Не ходи к проститутке."

Мы неоднократно вспоминали о том, как после смерти человек будет пробираться на тот свет.
Можно об этом прочитать вот тут ивот тут

И вот приведем 42-ю главу Саддара, которая нам расскажет о возможном препятствии для души, чтоб перейти через Мост

1. Здесь говорится о том, что строго необходмо воздерживаться от грехов, вызывающих обвинителей.
2. Так случается, когда человек занимается клеветой [bahtâhad]или насилует чью-то жену, или же заставляет женщину не делить постель с мужем.
3. Таковы грехи, степень ответственности за совершение которых зависит только от пострадавшего человека.


И вот, если приключится такое, что однажды, проснувшись мертвым, Вы увидите перед собою не ворота со Святым Петром у входа, а Мост с идущей на встречу Вашей собственной Душой и вот если остался кто то, кому вы нанесли обиду, которую он не смог и не захотел Вам простить, то прощение от Христоса тут не будет принято во внимание: дорожка станет уже

4. Впоследствии, душа обидчика задерживается у Моста Чинвад до тех пор, пока не прибудет его противник и не потребует справедливости. Только после этого он получит освобождение.
5. Если человек возводит на другого ложь и клевету, в результате чего окружающие начинают его слова повторять, задевая сердце того человека, то он накладывает на свою душу наказание.
6. Грех не смывается совершением благих дел и выполнением обязаностей до тех пор, пока не будет удовлетворен его противник.
7. Это смертный грех, и надлежит быть осторожным и не совершать его.
mamay: (aryan)
Покровителем сегоднешнего дня является язат Аштад (или Арштат).
Аштад это правдивость, прямота мыслей, и именно прямота мыслей приводит к расширению благосостояния в мире, совершенствованию мира. В прославление Аштад принято обращение как к женскому язату. Некоторые исследователи находят аналогию в образах авестийской Аштад и Хозяйке Медной горы, которая награждает достойных сокровищами. Аштад это еще образ справедливости и призыв к справедливому отношению к людям и их поступкам.
Достойным и честным людям в этот день Аштат будет сопутствовать во всех материальных делах.

Ушта!


Вже є продовженя
mamay: (aryan)
Едут в поезде двое служителей Господа: равин и католический священник.
Вот святой отец достает бужинину и предлагает равину попробовать. "О нет, спасибо большое, но я не могу есть свинину, мне запрещает религия!" "Очень жаль! Прекрасная вещь!" "Большое спасибо за угощение и мои комплименты Вашей супруге!" "О нет! У меня нету супруги, это религиозный запрет!" "Очень жаль! прекрасная вещь!"


Общественность широко обсуждала возможность отмены обязательного целибата для католических священнников.
Поэтому сначала приведу некоторые моменты из Ард-яшта, (прославление Аши - Истины).
Произнося "истина" зороастрийцы , как правило, хотят сказать о том, что Господь Бог являет собою Бесконечную Мудрость, и эта мудрость имеет свойство распространяться, что и называют словом Аша (Арта) - Истина
Цитаты. Перевод И.М. Стеблин-Каменского полностью можно прочесть В Зороастрийском архиве
“Ард-яшт”


Возлюбленные жёны

У них сидят на ложах,

Разубранных подушками,

Красуясь позолотой

Искусных украшений,

Браслетов, ожерелий,

В серьгах четырёхгранных,

Друг другу говоря:

“Когда придёт хозяин,

Когда мы вкусим радость

Любви любимых тел?”














(Яшт 17.10  )

Вот так сказала Аши:

Благая: “Не приму я

Тех возлияний, что мне

Приносятся мужчиной

Неплодием больным,

Ни женщиной бесплодной,

Ни отроком незрелым,

Ни девушкою юной,

Не знавшею мужей.











(Яшт 17.54)

Итак вы видите что автор Яшта на прямую связывает понятия Аши - праведности, истины с красотой, которую он описывает в виде образа ложа с золоченными ножками убраного подушками, на котором супруга. ждет своего возлюбленного. Так же автор однозначно называет недостойными праведности тех, кто не вступает в брак.
Чтобы не попасть в положение равина и не выказать комплиментов жене католического священника выкажу такое мнение.
Подобное состояние помогает святому отцу беседовать с женщинами, ищущими утешения именно по отечески, без намека на утешение на золоченом ложе.

July 2016

M T W T F S S
    123
45678910
11121314151617
181920212223 24
25262728293031

Підписка

RSS Atom

Дізнатися більше

No cut tags