Про зорі які падають з неба і зурванізм

[mamay]

Отже, любі друзі, всі ви вже з нетерпінням чекаєте на хвейєрверк сьогодня у ночі.
Висловимося з цего приводу.

Міфологічно падаючі зорі то зороастрійські народні відьми - пайрік.
І от уявіть собі людину, яка замовляє собі бажання коли полетіла відьма.
Уявили? Отож! Читайте Шеклі, він про такі бажання прихорошенько писав у свій час. Ми ж знаємо про рату (атамана) всіх зорь на небі - Тіштар. А з Тіштаряшта (його належного уславленя) ми знаємо, що йдеться боротьба між Тіштаром і Апаошем, як поміж життєдайною вологою і засухою.
Тому ми й бачимо що засуха - Апаош це якесь висушуюче, висмоктуюче всі людські сили бажання : "хачю чтобьі у міня фсьо бьіло!" а Тіштар то поступове й належне втіленя в добрв діла за допомогою Правди-істини і Щирого розуму Добрих думок.
Тож нехай добрі думки будуть Вкам охоронцями цієї ночі. І коли побачите отой розчерк на нічному небі робіть свій вибір, чи набувати все своїми зусиллями чи просити про якісь подарунки чортів і відьом.
Отож нескучної вам ночі, мої любі друзі!