Цілосності і безсмерття.

(тицяємо на корцінку шоб роздивиться нові роботи)

Отже мої любі, скажемо з вами про такі речі
перше це те, що до цілого неможливо чогось додати і зробити ціле "щє більш цілим" .
Друге це досконалість. досконалість як те, що непотребує змін.
І от як цікаво ці два принципи поєднуються і проявляють себе в нашому світі. Відбувається це через життя.
Ваш автор зробив такі собі фігурки -сережки у вигляді двох уособлень Хаурвата і Амертата - Цілосності і безсмерття.
Безсмерття то одночасно і майбутня форма існування після Відновлення світу і отримання досконалого тіла і також принцип досягнення такого стану, бо як би ми не мали безсмерття від самого початку, то незмогли б його отримати й переживши всі трансформації. Тобто це цілісний процес.
А щє Амертат то праведна радысть. Ви в мене спитаєте: а яка радість праведна, а яка ні? відовідь набагато легша ніж здається. така радість яка непотребує якихсь додаткових зусиль, яка не приносе з собою якихсь ’додаткових’ відчуттів і наслідків та і є праведною. Ви ж пам'ятаєте, що заратуштра як народився то так зрадів, що засміявся, за що багато років вважали, що в нього не всі вдома, бо хто ж радітиме ві того, що народився у нашому світі? Наш же ж світ виключно для того щоб страждати й мучатися і мучати всіх хто навкруги. так чи ні?
Ото ж хто не хоче страждати й мучатися, а хоче радіти той має слухати що йому кажуть янголи з неба. бачте в одного в руках келих, а в іншого те з чого роблять вміст того келиха. Ото ж і виходить, що ніби то з одного боку вже все існує, а з іншого боку треба таки самому визначитися і прикласти якихось зусиль, бо навіть як що в рота нальлють, а ти не ковтнеш то не відчуєш ніякого задоволеня.

Отаке калдовство йде від цієї пари. ну і на додаток цитатка

Также, я говорю, что если рассматривать целостность и двойственность как изначальные состояния при творении, то целого, за исключением случая, когда всё заключено в бесконечности, не существует. Но это так же значит, что не существует и двух различных бесконечностей. следовательно, два – это изначальное (целостное) состояние, и то, которое является отличием от него,но это другое нельзя называть вторым. И бесконечность нельзя понять ни каким другим образом, кроме как через осознание целого, и двойственность (дуализм) не может быть воспринята если это не разделение целого на части, потому что в этом случае двойственность не деление, а отличие. Одно и другое объединены тем, что они сосчитаны и названы*; величина, исчисление, выделение долей и соединение не могут быть бесконечными, это не должно вызывать сложностей для понимания. (Шк 16.56)

[* Нужно понимать, что это не объединение подобия в том смысле, что противоположные процессы свойственные Целостности и возмущениям не находятся в плоскости одних и тех же категорий, но сами категории, которыми описаны и целостность и возмущения умещаются в бесконечности.]