Про особисту відповідальність

Отже, мої любі, нема в світі такого діла, щоб про нього не треба було нагадувати.
Відомо, що після смерті на землі душа людини піде по Мосту.
І от при жизні людина свій світогляд будує з уявлень цього моменту і обира , кому давати дєнєг з попів судячи з їх обіцянок.
хтось сподівається, що заступником йому буде єписком вірного п-архату, розділяючи свою совість і свої вчинки. як казав дід панас "у тєорєтіка чістиє рукі, у практіка чиста совість"
ми ж з вами розуміємо, що на мосту тролінг нєумєстєн, а ті , хто продав свою душу попам можутьбути дуже здивованими.
як же має правовєрний зорроавстрієць ставитися до попівських казок?
З розумінням того, що відповідати людина буде особисто і відповідати буде за все думане-сказане-зроблене.
З розумінням того, що все що сказане то є привід задуматися і обрати найкращє.
Коли людин зна майбутнє вона втрачає сумнів і страх, коли втрачає страх то наслідує радість.
В радості людина робить добрі діла, каже добрі слова і живе добрими думками.