Про порчу і зглаз

[mamay]

В день Рашн життя  веселе, роби в святості все чого заманеться.
Позбався хтивих бажань. Не забувай обіцянок

Поетому, мої любі, напишу я вам сьогодня про портчу і зглаз.
Вобщє це ж наша українська народна надрелігія порча, відьми і всьо такоє.
Поетому вискажемося шо про те дума правдива зорроавстрійська Віра.

Звісно ж це питання багаторівневе і ми з вами глянемо согодня на такий його зрєз, як пороблено від великого ума і зайвого рвєнія. це коли люди які поруч вони ж понятно в стопіцот разів все за вас кращє знають і розуміють як вам має бути кращє.
і ото вони свій писок тулять де треба, де й не треба.
і от спробуйте 100 разів сказати халва.
солодко не буде, а от сухо і гидко в роті буде. от і виходить, шо хотіли як кращє, а далі як у бєзсмєртного класіка.
засіб боротьби з такими доброжелатєлямі тільки такий шоб сторонитися їх ні чого в них не просити і ни чим їм не бути зобов'язаними. бо за їх копійку вони з вас ременів наріжуть і всю душу вип'ють. Звичайно ж для вашого блага.
отакоє от мої любі.